Науково підтверджені ознаки брехні в поведінці співрозмовника
Брехня, обман, хитрість - це звичайна поведінка людини. До недавнього часу вчені мали невелику кількість даних щодо того, як часто люди брешуть. За деякими опитуваннями, 96% людей визнають, що час від часу говорять неправду. За даними одного дослідження, проведеного групою з 1 000 американських студентів, 60% респондентів заявили, що не брешуть ніколи. У той же час, дослідники виявили, що близько половини нечесних відповідей дали всього 5% опитаних. Напрошується висновок, що ймовірно існує категорія людей - закоренілих брехунів.
Насправді, більшість людей брешуть від випадку до випадку. Ця брехня переважно призначена для захисту почуттів оточуючих («Ні, ця спідниця не повнить тебе»). Але наслідки брехні можуть бути серйозними (наприклад, брехня в резюме або на співбесіді) або навіть згубними (приховування причетності до злочину).
Дивно, але людям вкрай складно розпізнавати брехню
Нам подобається вважати себе майстрами в розкритті неправди, а народна мудрість рясніє порадами про те, як викорінити нечесність. Наприклад, брехун відчуває себе ніяково і не може спокійно всидіти на одному місці, не дивиться в очі, а його погляд бігає. Дослідження показали, що більшість таких стереотипів нічим не підкріплені.
У своєму дослідженні точності визначення брехні Чарльз Ф. Бонд і Белла М. Де Пауло виявили, що лише в 54% випадків людям вдалося розпізнати брехню в лабораторних умовах - можна припустити, що з тим же успіхом ми могли б передбачати орел або решка, підкидаючи монетку . Інші дослідження показали, що навіть після спеціального навчання люди погано відрізняють брехню від правди.
Очевидно, що різницю в поведінці чесної людини і брехуна важко. І хоча очевидних ознак брехні (як ніс Буратіно) вчені не виявили, існує ряд супутніх проявів, які можуть допомогти в пошуку правди.
Підписуйтесь на Telegram-канал "Детектор брехні в бізнесі" https://t.me/hr_security про кадрову безпеки бізнесу, практичні кейси роботи з персоналом, ризики в діях і лайфхаки роботи з людьми.
Мова тіла
Блукаючий погляд, непосидючість і уникнення зорового контакту - це перше, що спадає на думку, якщо нас запитають про прояви нечесності.
І хоча такі прояви можуть мати місце, дослідження показують, що їх поява не може вказувати на брехню з 100% вірогідністю. Говард Ерлічман (Howard Ehrlichman), психолог, який досліджував рух очей з 1970-х років, виявив, що характерні рухи очей абсолютно не вказують на брехню. Навпаки, на його думку, блукаючий погляд означає активний процес мислення, а якщо бути точніше, - що людина звернулася до довгострокової пам'яті.
За даними інших досліджень, незважаючи на те, що поведінка брехунів має типові патерни, деякі з них (наприклад, рух очей) відносяться до найслабкіших показників. Тому мова тіла може допомогти розпізнати брехню, але потрібно знати, яким проявам приділяти увагу.
Як прояви супроводжують брехню?
Психологи неодноразово використовували дослідження мови тіла і її зв'язку з обманом, щоб допомогти правоохоронним органам визначити, хто бреше, а хто каже правду. Вчені з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі проаналізували 60 досліджень про брехню, щоб розробити рекомендації для навчання співробітників правоохоронних органів. Результати їх аналізу опубліковані в квітневому випуску Американського журналу судової психіатрії (American Journal of Forensic Psychiatry).
Ось деякі індикатори нечесності, які назвали ці вчені:
• Туманність мови; нестача деталізації
• Повторення питання перед тим, як на нього відповісти;
• Відповіді у вигляді незакінчених пропозицій;
• При більш ретельному допиті - нездатність вказати додаткові деталі;
• Повторюються дії з власним тілом: допитуваний куйовдить волосся або чіпає пальцями свої губи;
Очільник дослідників з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі Р. Едвард Гейсельман (R. Edward Geiselman) вважає, що систематичне тренування може підвищити ймовірність розпізнавання брехні:
"Багато людей, які не мають спеціального навчання, думають, що здатні відрізнити брехню від правди, але їхня думка про свої здібності не підтверджується на практиці. А так звані експрес-курси з розпізнавання брехні роблять ще гірше: люди починають переоцінювати свої можливості, надмірно багато аналізують, і в результаті їх показник стає ще нижче. "
Тілесні ознаки - слабкі помічники
М. Хартвиг і Ф. Бонд провели дослідження, яке показало, що, незважаючи на те, що люди правильно вибирають ознаки, за якими розрізняють брехню і правду, якість і однозначність цих ознак залишає бажати кращого.
Вони називають такі показники, які мають більшу ймовірність точності:
- Туманність мови: Якщо вам здається, що оповідач навмисне опускає деякі деталі, ймовірно, він бреше.
- Нерівний голос: Якщо вам здається, що голос оповідача звучить невпевнено і «обривається», він бреше.
- Байдужість: Співрозмовник раз у раз знизує плечима; на його обличчі відсутнє будь-яке вираження, і всім виглядом він зображує нудьгу: таким чином він намагається приховати будь-які прояви брехні.
- Обдумування кожного слова: Якщо вам здається, що співрозмовник дуже старанно обмірковує всі деталі розповіді, можливо, він вас обманює.
Отже, мова тіла може допомогти, але важливо знати, на які сигнали звертати увагу. Експерти стверджують, що занадто велика довіра до таких сигналів може призвести до неправильного трактуванні. Тому перейдемо до більш активних способів розпізнавання брехні.
Попросіть розповісти події в зворотньому порядку
Як правило, розпізнавання брехні сприймається як пасивний процес виділення характерних тілесних і лицьових виразів. Дослідження показали, що більш активний підхід дасть кращі результати.
Чим сильніше розумове навантаження, тим важче брехати
Якщо попросити людину викласти події в хронологічному порядку, але з кінця, визначити брехню буде легше. У міру посилення розумового навантаження зростає ймовірність «проколу». Іншими словами, для мозку простіше говорити правду, ніж брехати.
Крім цього, брехуни витрачають більше розумових ресурсів і обсягу пам'яті на відстеження поведінки і реакції оточуючих. Вони переживають, наскільки правдоподібно звучать їхні слова, і намагаються визначити, чи вірять їм. Звичайно, на це йде багато сил, і якщо ускладнити завдання (як, наприклад, розповісти його в зворотньому порядку), логіка розповіді затріщить по швах, а всі вищеописані тілесні прояви покажуть себе.
Вірте своєму «шостому почуттю»
За результатами дослідження, проведеного в 2014 році, перше враження - найточніший засіб визначення брехні. У цьому дослідженні вчені попросили 72 учасника переглянути допити акторів в ролі підозрюваних. За легендою, деякі з них вкрали сто доларову купюру з книжкової полиці, будучи в гостях, а деякі - ні, але всі говорили, що не крали.
Подібно вищеописаним дослідженням, учасникам погано вдавалося розпізнавати брехню (в 43% випадків опитувані правильно визначали брехунів і в 48% - людей, які говорять правду).
Але крім самого опитування, дослідники також виміряли час роздумів перед відповіддю. Вони виявили, що чим швидше і чим більше «автоматично» відповідали респонденти, тим правильніше було їх здогадка.
Результати навели вчених на думку, що в нас закладено інтуїтивно правильне уявлення про брехунів і людей, які говорять правду. Але чому тоді ми так часто помиляємося?
Дослідник Ліан тен Брінк (Leanne ten Brinke) припустила, що наш мозок раціоналізує все, над чим йому доводиться думати, і це перешкоджає роботі інтуїції і автоматичних асоціацій. Замість того, щоб покладатися на інстинкти, ми зосереджені на стереотипах поведінки, які пов'язуємо з брехнею. Ми розпізнаємо брехню ще до того, як встигнемо над цим подумати.
Який оптимальний спосіб розпізнавання брехні?
Написано незліченну кількість статей з порадами, як визначити брехню. У багатьох з них перераховуються загальновідомі стереотипи, хоча дослідження показують, що їхнє застосування допомагає мало.
Насправді, не існує універсального методу. Всі сигнали, моделі поведінки та індикатори - це лише ключі, які ймовірно можуть вказувати на брехню.
Тому наступного разу, коли вам буде потрібно перевірити достовірність слів співрозмовника, не шукайте «ознаки брехні» в його поведінці або словах. Якщо це можливо, скористайтеся активним способом, посиливши психологічний і розумовий тиск на співрозмовника.
І останнє, але найважливіше: вірте своїм інстинктам. Вони можуть виявитися точнішими, аніж холодний розумовий аналіз.
Джерело: https://www.verywellmind.com/how-to-tell-if-someone-is-lying-2795917