Чому довіра – основа успіху бізнесу?

main image

Кожен власник компанії спочатку завжди відкритий до нових людей і чесно ділиться з ними своїм баченням щодо розвитку компанії, нічого не приховує про стиль роботи, сутність бізнесу і зміст тієї роботи, яку виконуватимуть нові співробітники. Навпаки, він відкрито надає кандидату повну вичерпну інформацію:

умови оплати і мотивації;
робочі функції (по суті, за що він буде отримувати зарплату);
умови праці, місце і режим роботи;
обґрунтовані очікування щодо майбутнього співробітника.

При цьому, власник також надає всі необхідні ресурси – як матеріальні, так і не матеріальні (інформаційні, консуьтаційні, юридичну підтримку і т. д.).

Грубо кажучи, власник «розкриває руки» перед новими співробітниками із закликом: «Приходьте, застосовуйте свої знання, вміння, навички і створюйте результат. Приносьте користь собі і мені!».

Що ж відбувається далі?

На співбесіди приходять різні люди, які, найчастіше, не готові також чесно подати інформацію про себе, подібно до майбутнього роботодавця, котрий надав всю інформацію про себе. За даними опитування hh.ua, близько 40% кандидатів спотворюють про себе інформацію на співбесіді: 21% завищує навички, досягнення, компетенції, а ще 19% подає недостовірну інформацію в резюме.

Як бачимо, не всі кандидати готові «розкрити свої руки» і також чесно представити себе майбутньому роботодавцю, не приховуючи свої гріхи і помилки.

При цьому давайте задамо собі питання: «Працевлаштування – це процес односторонній чи двосторонній, взаємний? Відповідь очевидна ...

На практиці виходить, що роботодавець «розкрив обійми» і чекає такого ж, як і він, кандидата. Але останній, за фактом, не готовий говорити про себе все як є, тобто, він – закритий.

Що відбувається в результаті?

Багато співробітників, (не всі, звичайно) починають цим користуватися і завдавати компанії-роботодавцю шкоду, збиток, проблеми. Наприклад, користуються ресурсами роботодавця в своїх особистих цілях. Як думаєте, чи вибудовуються таким чином взаємні довірчі відносини? Звичайно ж ні!

Навпаки, складається ситуація, коли кандидат володіє багатьма даними про компанію, і на їх підставі приймає рішення про роботу.

А роботодавець? Він володіє всією інформацією про кандидата? Його рішення про прийняття на роботу працівника, також базується на великій інформації? В основному, ні.

В результаті даної «гри в довіру» страждає, в основному, власник. Конкретні результати таких «ігор» і формують дані звітів і аналізів організацій, які досліджують проблему корпоративного шахрайства. Серед них можна виділити наступні:

Головне в процесі працевлаштування – володіти достовірною інформацією про людей перед прийняттям рішень про їх працевлаштування. Тільки в такому випадку втрати будуть мінімальними.

Що ж робити чесному роботодавцю? Змиритися з цією ситуацією і продовжувати марно шукати чесних кандидатів? Або ж якимось чином діяти?

Вважаємо, що необхідно діяти.

Перевірка на поліграфі всіх кандидатів – це той інструмент, який дасть роботодавцю широкий спектр інформації щодо майбутнього співробітника щодоо багатьох значущих секторів його кар'єри, дозволить приймати рішення на підставі тих фактів, які є дійсними. Дозволить не «грати в довіру», а забезпечити цю довіру на практиці – роботодавець буде знати все про кандидата, а кандидат буде знати все про роботодавця.

Знання – основа довіри! Володіння достовірною інформацією обома сторонами процесу створить основу довіри, що є так необхідним для ефективного працевлаштування.

Підписуйтесь на Telegram-канал "Детектор брехні в бізнесі" https://t.me/hr_security про кадрову безпеки бізнесу, практичні кейси роботи з персоналом, ризики в діях і лайфхаки роботи з людьми.